Гайсинська територіальна громада

29.02.2024 23:41

У селі Гнатівка провели в останню дорогу полеглого Захисника Ульянчика Олександра Володимировича

Сьогодні, в останній день зими високосного 2024 року, у Кіблицькому та Кущинецькому старостатах черговий день жалоби за полеглим Захисником. У селі Гнатівка попрощалися з загиблим Героєм, солдатом Ульянчиком Олександром Володимировичем 08.11.1973 року народження.

ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ народився в с. Комарівка Теплицького району, в гарній, працьовитій, дружній сім'ї. Він був людиною веселої вдачі, хорошим спеціалістом, надійним другом, справедливим, чесним, мужнім. Проживав з батьками в м. Гайсин. Після закінчення школи відслужив в армії. Після дембеля життєва дорога привела Олександра Володимировича на Рівненщину, де він 20 років пропрацював на залізниці. Одружився. З дружиною виховували двох діток. Так склалося життя, що він повернувся в м. Гайсин, до батьків. Тоді родина вирішила придбати будинок і переїхали жити в с. Гнатівка, де він познайомився з Людмилою Володимирівною. Проживши деякий час в с. Гнатівка, батьки придбали будинок в с. Мелешків Кіблицького старостинського округу і переїхали туди жити з меншим сином, а Олександр Володимирович з сім'єю залишився в с. Гнатівка. Роботи Олександр Володимирович не боявся, працював на різних роботах, за що не брався все було у нього до ладу. Мав багато друзів, на роботі його поважали. Коли розпочалася війна Олександр Володимирович працював на залізниці в с. Зятківці, монтером колії. Маючи бронь, Олександр Володимирович не побоявся що його можуть мобілізувати, звільнився з роботи і пішов працювати в АТБ, в кінці листопада 2023 року йому вручили повістку і він став на захист рідної землі. Службу проходив на посаді солдата, старшого стрільця 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини А4395 (34 –й батальйон ТрО «Батьківщина» у складі 57 ОМБр). Разом з побратимами боронив нашу землю на Куп'янському напрямку від клятого ворога, мужньо і з впевненістю, що перемога буде за нами. Та не судилося дожити до омріяної Перемоги. 25.02.2024 року, Герой прийняв свій останній бій під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, поблизу н.п. Лиман Перший Куп'янського району Харківської області, внаслідок зіткнення з переважаючими силами противника. І тепер Йому назавжди 50 років…

В нашого земляка залишилася горем сповнена родина: мати - Марія Петрівна, батько - Володимир Іванович, син Олександр, який на даний час знаходиться на передовій, донька Анастасія, дружина Людмила Володимирівна, донька дружини, Тетяна та син Дмитро, який також боронить нашу землю і нас з Вами, молодший брат - Віктор Володимирович.

Сотні жителів громади прийшли віддати шану та честь спочилому бійцю.

Міський голова Анатолій Гук висловив співчуття рідним та близьким спочилого Захисника від жителів усієї територіальної громади.

«Ніхто не може втішити рідних, зарадити їхньому горю. Ми розділяємо горе родини та сумуємо разом з ними. Низько схиляємо голови у глибокій вдячності за наш мир та спокій, перед загиблим Героєм ОЛЕКСАНДРОМ ВОЛОДИМИРОВИЧЕМ та всіма полеглими воїнами. СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА її ГЕРОЯМ!», -написала староста Кущинецького та Кіблицького старостатів у соціальній мережі Facebook Наталія Манелюк.

Чин похорону та церемонія прощання з воїном пройшла на рідному обійсті, біля рідної хати.

Поховали Героя на сільському кладовищі с. Гнатівка на Алеї Слави з усіма військовими почестями.

Ніхто не стримував сліз під музичне виконання Державного Гімну України та вручення Державного Прапора батьку спочилого воїна офіцером-розпорядником.

Святий Боже! Скільки ж ця клята війна забрала наших Захисників…Скільки чорного горя, страждань, болю, скорботи і смертей, несе її холодний подих, коли щоразу на щиті проводжаємо військових ….

Наші Захисники та Захисниці йдуть на небо нескореними, незламними, непохитними, непоборними, незабутніми за право жити, бути українцями, за майбутнє держави-України.

Гайсинська міська рада, виконавчий комітет та депутатський корпус висловлюють щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Світла та вічна пам’ять Олександру Володимировичу Ульянчику!

Герою – вдячність, честь і пам'ять!

Герої не вмирають!