Гайсинська територіальна громада

В умовах війни тисячі підприємств, незважаючи на безпекові ризики, продовжують працювати, оскільки їхня робота є основою економічної стабільності нашої держави. Існують певні відмінності в організації роботи в мирний та воєнний час.

Згідно з Конституцією права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені. Однак в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод громадян із зазначенням строку дії цих обмежень, крім обмеження прав і свобод, які встановлені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Основного закону (стаття 64 Конституції України).

Підставою для внесення важливих і необхідних правових змін у трудове законодавство, нормативні акти з охорони праці та інші закони й підзаконні акти стала воєнна агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64. Наразі воєнний стан продовжено до 05:30 16.11.2023.

Розглянемо та проаналізуємо найважливіші зміни, які відбулися в трудовому законодавстві та в організації охорони праці в умовах воєнного стану.

Перевірки під час воєнного стану

Згідно з рішенням Уряду (постанова КМУ від 13.03.2022 № 303) проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану припинено.

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Розслідування нещасних випадків на виробництві під час воєнного стану

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01. 2023 № 59 внесено зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі — Порядок розслідування), які спрямовані на спрощення, врегулювання та удосконалення процедури розслідування нещасних випадків на період дії в Україні режиму воєнного стану.

Зокрема врегульовано порядок організації роботи комісії з розслідування нещасних випадків та визначено, що її засідання вважається чинним, якщо на ньому присутні більшість її членів. При цьому, участь голови комісії у засіданні є обов'язковою. Прийняття рішень, складення та підписання документів за результатами засідання здійснюється присутніми на її засіданні членами комісії. Інформування членів комісії щодо часу та місця проведення її засідань покладається на голову комісії та здійснюється з використанням усіх наявних засобів зв'язку, в тому числі електронною поштою.

Крім того, передбачена можливість дистанційного засідання комісії.

Порядок також доповнено новим розділом щодо розслідування нещасних випадків в період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану, яким передбачено спрощену процедуру розслідування нещасних випадків.

Згідно з Порядком розслідування нещасні випадки, що сталися з працівниками унаслідок воєнних (бойових) дій, підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм. Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання без проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів.

Територіальним органом Держпраці утворюється комісія із спеціального розслідування, яка зобов'язана:

• провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок;

• обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол. Якщо комісія не має доступу на територію підприємства у зв'язку з веденням бойових дій, такий протокол складається на підставі акта, складеного роботодавцем у довільній формі;

• одержати за можливості пояснення та зафіксувати їх письмово;

• розглянути наявні документи та матеріали та у разі потреби надіслати відповідні запити щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються потерпілого та обставин нещасного випадку;

• залучити за необхідності військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій;

• встановити причини нещасного випадку та обставини його настання;

• визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

• скласти акти за формою Н-1;

• надати матеріали розслідування керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження.

У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування через загрозу життю та здоров'ю членам комісії роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці збирають, фіксують та систематизують інформацію про нещасний випадок на виробництві, що надходить або стає відомою, з метою його подальшого розслідування після нормалізації ситуації.

Спрощений механізм розслідування нещасних випадків на виробництві дає змогу швидко проводити розслідування та створює відповідні умови для своєчасного та належного соціального захисту потерпілих.

Обстеження будівель і споруд в умовах воєнного стану

Питання врегульовано постановами Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд» та від 19.04.2022 № 474 «Про затвердження Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів».

Кабмін затвердив порядок дій для місцевих органів влади у разі пошкодження будівель та споруд на територіях, де велися бойові дії. Згідно з постановою оперативне реагування мають здійснювати виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту (далі – уповноважений орган),

Уповноважений орган:

• повідомляє територіальним органам ДСНС, органам управління та силам цивільного захисту, правоохоронним органам щодо пошкодження об’єктів;

• визначає разом із територіальними органами ДСНС, органами управління та силами цивільного захисту зону можливого ураження — потенційно небезпечну територію, на якій внаслідок бойових дій заподіяна шкода об’єктам, є ймовірність забруднення вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого виникає загроза життю або здоров’ю людей;

• організовує оповіщення суб’єктів господарювання та населення про ризики, пов’язані із перебуванням у зоні можливого ураження;

• визначає місця для складування відходів, що утворилися внаслідок пошкодження об’єктів, виконання робіт з демонтажу;

• визначає місця знищення виявлених вибухонебезпечних предметів;

• здійснює візуальні огляди пошкоджених об’єктів з метою формування попередніх переліків таких об’єктів;

• приймає рішення щодо проведення обстеження пошкоджених об’єктів, розміщує протягом 3 календарних днів інформацію про таке рішення на офіційному веб-сайті та/або письмово повідомляє власнику або управителю об’єкта, складає та затверджує програму робіт з обстеження.

• До проведення оглядів можуть залучатися організації, у складі яких фахівці з обстеження, а також фахівці підрозділів ДСНС, Національної поліції (за згодою), а також за необхідності — підрозділів ЗСУ та СБУ.

За результатами обстеження складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації або демонтажу. Результати обстеження відображаються у паспорті об’єкта.

У разі виявлення пошкоджень, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, виконавець інформує про це власника або управителя та місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, територіальні органи Держпраці та ДСНС, а у разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу — власника або управителя та уповноважений орган.

Укладення, розірвання та призупинення трудового договору

Особливості регулювання трудових відносин на період воєнного стану визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136). Цим Законом встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, визначених статтями 43 і 44 Конституції України та не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Зокрема сторони за згодою визначають форму трудового договору. Умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, зокрема і внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (крім випадків залучення до суспільно корисних робіт, залучення до робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності та у період перебування у відпустці (крім відпустки у зв’язку з пологами та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).

Норми статті 43 КЗпП (звільнення за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.

Призупинення дії трудового договору

Передбачена можливість призупинення дії трудового договору, тобто тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Якщо ініціатор призупинення трудового договору працівник, роботодавець повинен від нього отримати заяву або повідомлення у будь-якій формі. На основі цієї заяви він видає наказ про призупинення дії трудового договору.

Якщо призупинення трудового договору ініціює роботодавець, достатньо наказу. Але всіма можливими засобами його потрібно надіслати на ознайомлення працівникові або надати під підпис.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.

Встановлення робочого часу та часу відпочинку

Згідно зі статтею 6 Закону № 2136 нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Збільшення тривалості робочого часу у період воєнного стану до 60 годин на тиждень є правом роботодавця і не передбачає встановлення такої тривалості для всіх в обов’язковому порядку.

Об’єктами критичної інфраструктури відповідно до статті 1 Закону «Про критичну інфраструктуру» є об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Водночас частиною другою статті 6 Закону № 2136 передбачено, що для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65 (граничні норми застосування надурочних робіт), частин третьої—п’ятої статті 67 (перенесення вихідного дня на наступний день після святкового або неробочого дня), статті 71 (заборона роботи у вихідні дні), статті 73 (святкові і неробочі дні), статті 781 (неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток) Кодексу законів про працю України.

Відділ профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області