Гайсинська територіальна громада

У Гайсинську громаду прийшло чергове горе, спричинене війною. Сьогодні 15 лютого 2025 року, громада прощалась з спочилим Героєм, який на щиті навіки повернувся до рідної домівки.

Війна забрала життя мужнього бійця та захисника України, жителя та уродженця міста Гайсин Юрія Олександровича Ткачова 05.12.1992 року народження.

Хлопець навчався у міській школі №6, закінчив 11 Вінницьку бурсу, отримавши кваліфікацію слюсаря-електрика. Деякий час працював на Гайсинмаші. У 2019 році був призваний на строкову службу. У 2021 році почав службу за контрактом у десантно-штурмових військах. 25 січня 2025 року був переведений на посаду старшого солдата, навідника 3 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади для виконання бойових завдань у зоні бойових дій.

Геройськи поліг Юрій Ткачов 11 лютого 2025 року, відданий присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою поблизу населеного пункту Лисівка, Покровського району, Донецької області.

Героєві було лише 32 роки. Обірвалося молоде життя, обірвалася єдина нитка роду Ткачових: Юрій ще не встиг створити свою сім’ю, не зміг втілити свої життєві плани. У невтішному горі без єдиного сина залишилися матір, батько, а без коханого -наречена.

Герой, який пожертвував своїм життям задля незалежності України, востаннє зібрав у рідному місті усіх рідних, друзів, однокласників, вчителів, представників місцевої влади, військовослужбовців та небайдужих жителів громади. Усі вони прийшли, аби попрощатися з молодим чоловіком і віддати йому останню данину шани.

Громадська панахида відбулась у Храмі Святого Великомученика Пантелеймона. У храмі священики відспівували душу Героя, присутні хрестилися й плакали. Не стримували сліз і кремезні чоловіки. Бо це страшно таких дітей хоронити. Мама воїна намагалася своїми натрудженими за життя руками зігріти холодні пальці свого сина і не відходила разом з його нареченою від труни ні на мить, вдивляючись у кожну рису обличчя своєї кровиночки…

Лише добрі слова, адресовані воїну, звучали цього дня. Усі, хто знав Юрія Олександровича, запам’ятають його вірним другом, любим сином, коханим нареченим, доброю та дуже дуже хорошою людиною.

Міський голова Анатолій Гук висловив сердечні співчуття родині спочилого солдата від імені усіх жителів об’єднаної територіальної громади.

Гайсинська міська рада і вся наша громада з глибоким сумом і болем висловлюють родині слова співчуття та підтримки з приводу тяжкої та непоправної втрати сина. Жорстока війна проти російських загарбників принесла горе і страждання нашому народові, завдала руйнувань і лиха.

Після мітингу-реквієму велелюдна поховальна процесія відправилася до центральної площі Миру, щоб провести спочилого солдата до місця вічного спочинку.

Героя поховали з почестями під залпи пострілів почесної варти та звуки духового оркестру на кладовищі міста Гайсин.

Сотні тисяч кращих дочок і синів України стали на її оборону, на захист кожного з нас. На жаль, багато з них полягло на полі бою, і серед них – наш мужній земляк – Юрко Ткачов.

Наш священний обов’язок – берегти пам’ять про загиблих воїнів у своїх серцях і робити все, що в наших силах, для якнайшвидшої Перемоги. Україна вистоїть і переможе знахабнілого ворога, бо за нами правда, за нами весь цивілізований світ.

Вічна слава воїнові, нашому земляку Юрію Ткачову.

Вічна пам’ять полеглому у бою захисникові Батьківщини!»

П.С. Як пишеться у Святому Письмі, «…кожна людина, яка віддала своє життя за ближніх своїх, зберегла свою душу». У спільній молитві помоліться, щоб Господь подарував Царство Небесне рабу божому воїну, невинно убієнному Юрію, бо в пеклі він вже був заради нас .…. ».

Вічна пам'ять і слава Герою!

Слава Україні!