Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 11травня 2025 року, у першу річницю від загибелі у Гайсині поховали офіцера-тероборонівця– Миколу Степановича Макаруся.

Микола Степанович народився 19.12.1979 року у м. Гайсин. Навчався у школі №6. Закінчив Одеське мореплавне училище, відслужив строкову службу у армії, служив у військовій частині зв’язку, працював у міській районній лікарні.

Відчуваючи тиск і намір про віроломний напад російської орди на Україну, Микола Макарусь без вагань ухвалив рішення справжнього чоловіка і справжнього українця – повернутися в лави українського війська і стати на захист територіальної цілісності України. У січні 2022 року, він таки підписав контакт на військову службу у районний батальйон територіальної оборони.

Службу проходив на посаді командира 2-го стрілецького взводу, 2-ї стрілецької роти, 168 батальйону 120 бригади ТрО.

Першим із числа тероборонівців добровольцем поїхав у складі збірного батальйону ТрО з Вінниччини брати участь у бойових діях на фронт. Воював під Богородичним, Слов’янськом, брав участь у деокупації Ізюму Харківської області на річці Оскол, брав участь у боях за Бахмут, де отримав поранення, охороняв державний кордон в Чорнобильській зоні, а у 2024 році брав участь запеклих бойових діях на Покровському напрямку. З 11.05.2024 вважався зниклим безвісти. Лише 29 квітня 2025 року, експертизою ідентифіковано тіло нашого земляка та встановлено факт його загибелі 11 травня 2024 неподалік від населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

Микола Макарусь був справжнім патріотом і сином України, людиною, яка без вагань стала на захист Батьківщини. Його життєвий шлях — приклад мужності, гідності та самопожертви для всіх нас.

Чин відспівування Героя відбувся у Храмі Святого Великомученика Пантелеймона ПЦУ. На мітинг-реквієм зібралися рідні, гайсинчани, військовослужбовці та всі, кому небайдуже людське горе і доля України. Всі, хто спроможний співчувати горю родини Макарусів і кому болить втрата наших захисників.

Присутні вшанували пам’ять спочилого офіцера хвилиною мовчання, згадавши не лише Миколу, а й усіх полеглих воїнів-побратимів, які віддали життя за незалежність України.

Під час заходу звучали теплі спогади про Героя: згадували його шкільні роки, добрі справи, нездійснені мрії та незламну волю до боротьби. У кожному слові лунала щира подяка за його відвагу, жертовність і любов до рідної землі.

Усі, хтo знав Миколу, відгукуються прo ньoгo, як прo людину кoмпанійську, дoбрoзичливу, з пoчуттям гумoру. Він вмів знайти підхід дo будь-якoї людини, вмів підтримати рoзмoву. Кoлеги кажуть, щo був надійним, і в будь- якій ситуації підставляв свoє плече. Він рoзумів, щo йoгo oбoв’язoк – захищати.

«Його мужність, незламність і відданість справі назавжди залишаться прикладом справжнього патріотизму. Завдяки таким Героям, як Микола Макарусь. Україна тримається та впевнено йде до Перемоги. Ми безмежно вдячні йому за кожен день спокою, за захист і віру, яку він вселяв у серця побратимів і всіх українців. Піти добровольцем в числі перших воювати за Україну назавжди викликало у мене почуття шани та поваги. Честь та шана. Герої не вмирають!», - розповів про загиблого старший офіцер батальйону, який теж у числі добровольців брав участь у заходах з у деокупації Харківщини разом із спочилим захисником.

Міський голова Анатолій Гук висловив співчуття родині загиблого захисника від імені жителів усієї об’єднаної територіальної громади.

Не могли стримати сліз родина захисника: матір, дружина та донечки. Невтішне горе розривало їхні груди. Вони боялися голосно заридати, прикриваючи вуста та заплакані очі долонями.

У воїна залишилась кохана дружина, дві донечки і матуся.

Поховали Героя на кладовищі міста Гайсин з усіма військовими почестями на Алеї слави.

Загибель Миколи Степановича - це не просто втрата — це розрив у серці рідних, біль побратимів, незагойна рана для всієї громади. Це ще одне ім’я у строю Героїв, які не просто пішли, а злетіли в небо, щоб звідти оберігати Україну і своїх близьких. Його смерть — безмежно болюча, але несе в собі горде нагадування про силу духу українських воїнів, про незламність нашої нації, про те, що незалежність вистраждана й виборена кров’ю співвітчизників.

Гайсинська міська рада громада сумує разом із вами. Немає слів, здатних зцілити цей біль, але є пам’ять — світла, вічна, гідна.

Світла пам’ять і вічна шана Миколі Макарусю!

Він— навіки в строю. Він — частина нашої свободи!

Вічна пам'ять кожному і кожній, хто поклав життя на жертовник Перемоги!

Герої не вмирають!

Слава Україні!