Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 20 листопада 2025 року, Гайсинська громада провела у засвіти офіцера, ветерана війни, мужнього воїна – Сергія Петровича Юрченка.

Сергій Петрович народився 20.09.1970 року в с. Війтівка Бершадського району Вінницької області. Закінчив Бершадську середню школу №2. Вищу освіту здобув у сільськогосподарській академії, отримавши спеціалізацію інженера лісового господарства. Під час навчання в інституті пройшов базову військову підготовку, отримав звання лейтенанта запасу. Військову службу в Збройних Силах не проходив. З 1992 року по 1998 працював у Бершадському та Гайсинському лісгоспах. Потім займався підприємницькою діяльністю.

З початком повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав українського війська. Служив у складі 210 окремого спеціального батальйону «Берлінго». Брав участь у запеклих та важких боях за Бахмут, Іванівське (Донецької області), населених пунктів Табаївка Харківської області та Невське Луганської області. Був двічі поранений. Але навіть це не його зламало. Після лікування, з травня 2025 року продовжив службу у розпорядженні командира військової частини А 0707 , обіймаючи посаду старшого лейтенанта, заступника командира роти з озброєння радіорелейного батальйону зв’язку.

Сергій Петрович завжди сумлінно та професійно виконував покладені на нього завдання. Користувався авторитетом серед колег та підлеглих.

На жаль, важка хвороба передчасно забрала життя нашого земляка. Його серце, обпалене війною, зупинилося 18 листопада 2025 року в реанімаційному відділенні Інституту серця МОЗ України м. Києва. І немає слів, які могли б зменшити біль цієї втрати для рідних воїна і для всієї нашої громади.

Це був чоловік із сильним характером, щирим серцем і руками, що вміли творити добро. Його життя — це шлях людини, для якої честь, обов’язок і любов до ближніх були не словами, а сенсом існування. Для нього слова «Слава Україні! Україна понад усе» не були гаслом. Це була істина, якою він жив.

Його позивний — «Лісник» — став символом надійності, спокою і мужності серед побратимів по службі.

Гайсинська громада висловлює найглибші та найщиріші співчуття усім членам родини спочилого Захисника, в також близьким, друзям та побратимам. Немає слів, щоб зменшити ваш біль.

Попрощатись із Сергієм Юрченком прийшло чимало людей — рідні, друзі, побратими, знайомі й ті, хто особисто не знав Героя, але не зміг бути осторонь.

Заупокійний парастас відбувся у новозбудованому Храмі Воскресіння Христового ПЦУ в міському парку культури та відпочинку. Поховали офіцера на кладовищі міста Гайсин на Алеї слави з усіма військовими почестями.

Нехай світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Серце Юрія Петровича навіки зупинилось, але він продовжить жити у кожнім світанку, у кожному промені сонця, у пам’яті кожного з нас.

Бути воїном – це жити вічно!

Низький уклін Сергію Юрченку!

Слава Україні! Героям слава!