Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 25 грудня 2025 року, у День Світлого Різдва Христового Гайсинська громада провела в останній земний шлях Захисника Івана Васильовича Суржка.

ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ народився 11.10.1968 року у селі Огіївка, в дружній, працьовитій сім'ї. З дитинства ріс веселим, життєрадісним і добрим юнаком. Закінчив Кіблицьку середню школу. Після отримання загальної середньої освіти, відслужив два роки строкової служби з 1986 по 1988 роки. Після армії у 1989 році одружився . Разом з дружиною Оксаною, вони побудували дім, виростили двох синів: Володимира та Василя, дочекалися четверо онуків.

Працював у рідному колгоспі трактористом, комбайнером. Після реорганізації колгоспів, забрав свої земельні паї, придбав техніку і став обробляти землю самостійно. Був добрим господарем, мав золоті руки та вроджені навики агронома. Часто зверталися за допомогою до нього односельчани, він нікому не відмовив, завжди допомагав, кому ділом, кому порадою, кому добрим словом. Понад усе, ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ любив землю, любив на ній працювати, і Його душа раділа за кожен новий зібраний урожай хліба.

З першого дня повномасштабного вторгнення клятого ворога на українську землю, Іван Суржок разом з односельчанами сформували добровільне громадське формування для захисту меж свого рідного села, несучи цілодобово постову службу на блок-постах у своєму селі. У січні 2023 року ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ був мобілізований Гайсинським РТЦК та СП на військову службу. Служив у званні старшого солдата, старшого слюсара монтажника відділення розбирально - складальних робіт ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти військової частини зв'язку А0707.

Старший солдат військової служби ІВАН СУРЖОК, був відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконував свій військовий обов'язок, три роки служив на вірність Україні. І якби не підступна хвороба, він до останнього був би в строю. Однак, напревеликий жаль, 23.12.2025 року життя нашого земляка непередбачено обірвалося у військовому шпиталі міста Тернопіль від ускладненнь після проведеної операції на серці.

У нашого ГЕРОЯ залишилися горем оповита велика родина: мати Олена Степанівна, дружина Оксана Іванівна, два сина, дві невістки, четверо онуків, брат Микола Васильович з родиною, який також із сином захищає рідну землю.

Поховали воїна на кладовищі с. Огіївка з усіма військовими почестями.

Гайсинська міська рада, виконавчий комітет та депутатський корпус висловлюють глибокі співчуття родині спочилого Захисника. Ми розділяємо Ваше горе, низько схиляємо голови в скорботі. Ніякі слова не втішать Вас сьогодні, і не розрадять у важку хвилину. Дякуємо Івану Васильовичу за військову службу, за вірність Україні, за мужність та героїзм, за витримку і стійкість у боротьбі за рідну землю.

ВІЧНА ТА СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ЗАХИСНИКУ!