Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 20 березня 2026 року, Гайсинська громада попрощалася із захисником Вікторем Дзюбенком, який загинув 20 листопада 2024 року в районі населеного пункту Крємяноє Кореневського району Курської області. Близько півтора року родина Героя чекала, вірила та молилася за його повернення додому живим. На жаль, експертиза ДНК підтвердила найстрашніше.

Віктор Віталійович народився 25.10.1981 року у м. Гайсин. Закінчив середню школу №7. Середню освіту здобув у Ладижинському аграрному технікумі, а вищу у Вінницькому національному аграрному університеті. Працював на ТОВ «ПК «Зоря Поділля» водієм.

Вкінці травня 2023 року добровільно мобілізувався до лав ЗСУ. За час служби побував у гарячих точках Донеччини. Брав участь у боях за Курахове, отримавши численні поранення. Після відновлення знову повернуся у стрій до побратимів.

Службу проходив у званні лейтенанта на посаді командира 1-го піхотного взводу , 2-ї піхотної роти 144 -ї окремої механізованої бригади. З кінця вересня 2024 року брав участь у Курській операції. З 12 листопада 2024 року зв'язок з офіцером обірвався, і він вважався зниклим безвісти. Смерть Героя офіційно підтвердили за експертизою ДНК близько півтора року після зникнення, і лише зараз він повернувся до рідного Гайсина, аби навіки спочити у лоні рідної землі.

Віктор Дзюбенко загинув, виконуючи бойове завдання та залишаючись вірним військовій присязі на вірність Українському народові. Йому навіки 43 роки…

У нашого захисника залишились батько, мати, дружина та діти.

Траурний кортеж із тілом Героя зустрічали сотні мешканців громади. Люди вздовж доріг утворювали «живі коридори», стаючи на коліна та встеляючи шлях квітами.

Поховали Героя Віктора Дзюбенка з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України на міському кладовищі.

Гайсинська громада схиляє голови у глибокій скорботі. Ми поділяємо біль непоправної втрати разом із родиною загиблого воїна. Вічна пам’ять і слава Герою!