Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 15 квітня 2026 року, у селі Ярмолинці Гайсинської територіальної громади ще один із тих чорних днів, які ніколи не хотілось би знати й переживати – додому на вічний спочинок повернувся наш земляк - Юрій Іванович Чорнокоз.

Юрій народився 30.04.1973 року у селі Ярмолинці. Базову середню освіту здобував у місцевій сільській школі, а атестат зрілості отримав у Кунянській сільській школі. Маючи фізичну стійкість, подався до Миколаєва вивчати ковальську справу. Тривалий час працював ковалем у Ярмолинецькому колгоспі. Потім перейшов працювати підсобним робітником-вантажником у переробний комплекс Ладижинської птахофабрики. За життя народив та виховав доньку та сина. Має троє онуків.

У 2023 році долучився по мобілізації до лав ЗСУ, зробивши свідомий мужній крок стати на захист своєї держави та своєї родини. Відтоді він невтомно стояв на сторожі свободи України. Разом із побратимами ніс службу у найгарячіших точках фронту- там, де кожен день перетворюється на боротьбу за життя, за свободу, за право нашої країни бути незалежною. Юрій Іванович понад усе прагнув уберегти своїх дітей, онуків і Батьківщину від підступних московитів.

Пройшов пекельні бої під Бахмутом, Авдіївкою, Слов’янськом, Покровськом. Неодноразово мав поранення, але завжди повертався у стрій до побратимів.

На превеликий жаль, напередодні Великодня, у ніч на 11 квітня 2026 року серце воїна назавжди зупинилось під час несення ним військової служби у званні солдата на посаді водія інженерно саперного взводу військової частини А5263, неподалік населеного пункту Нові Білярі, Одеського району, Одеської області, внаслідок раптового загострення хронічних хвороб.

Поховали солдата на Алеї слави села Ярмолинці з усіма військовими почестями.

Життя Юрія Чорнокоза – це історія справжнього патріотизму, сили духу та любові до України. Він до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі та своїй Батьківщині.

Немає таких слів, якими можна було б втамувати пекучий біль утрати. Такий біль не зникає – він живе поруч із пам’яттю. А пам'ять про хороброго Героя- захисника буде вічною, буде нетлінною.

Від імені всієї об’єднаної Гайсинської територіальної громади висловлюємо щирі співчуття родині нашого Захисника. У цю важку, сповнену смутком мить ми всією громадою поділяємо горе родини спочилого воїна.

Ми низько вклоняємося солдату Юрію Чорнокозу за його службу, за мужність, за те, що стояв щитом між нами та ворогом у найтемніші часи війни з російськими вбивцями.

Уклінна подяка і вічна пам'ять воїну Небесного Легіону Юрію Чорнокозу!

Герої не вмирають!

Слава Україні!