Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 12 липня 2026 року, у селі Борсуки Кущинецького старостинського округу провели в останню земну дорогу захисника України Петра Петровича Омельчука.

Війна безжально забирає тих, на кому трималася українська земля — працьовитих, чесних, надійних чоловіків. Тих, хто мав вирощувати хліб, бавити онуків і зустрічати мирні світанки в колі великої родини.

Петро Петрович народився 02.07.1971 року. З 1-го по 3-й клас навчався у місцевій Борсуківській школі, а з 4-го по 8-й клас — у Кущинецькій загальноосвітній школі. Отримавши базову освіту, вступив до Теплицького професійного аграрного ліцею, де здобув омріяну та таку потрібну на селі спеціальність тракториста. Після строкової служби повернувся додому. Працював у рідному колгоспі трактористом, а згодом — бригадиром тракторної бригади. Коли колгоспну систему ліквідували, чоловік не залишився без діла: працював охоронцем на племстанції в селі Кочурів, а пізніше — в Кіблицькому відділку ТОВ "ПК "Зоря Поділля".

Друзі та односельчани згадують Петра Петровича як надзвичайно щирого, доброго, щедрого та працьовитого хлопця. Він завжди був першим помічником і надійною опорою для своїх батьків.Найбільшим багатством у житті Петра Петровича була його сім’я. Разом із коханою дружиною вони збудували міцну родину, виховали трьох дітей — сина та двох доньок. Життя захисника теж продовжилося в чотирьох онуках, для яких дідусь був найкращим другом і прикладом для наслідування. Його поважали як дбайливого батька, чудового свекра, тестя та дорогого брата. У чоловіка було багато планів...

Та повномасштабне вторгнення змінило долі мільйонів українців. Як і більшість чоловіків Петро Омельчук став на захист своєї держави.

Доленосним для чоловіка став день його народження — 2 липня 2024 року. Саме в цей день Петро Петрович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Два роки пліч-о-пліч із побратимами він непохитно стояв на захисті нашого спокою та наших домівок. На фронті чоловік опанував складний і надзвичайно небезпечний фах — став оператором безпілотних літальних апаратів 3 вогнеметного відділення вогнеметного взводу роти радіаційної, хімічної, біологічної розвідки військової частини 4796.

2 липня 2026 року Петру Омельчуку виповнилося 55 років. А вже наступного дня, на світанку 3 липня, під час переміщення до місця виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дружне Запорізької області, його життя обірвала цинічна атака ворожого FPV-дрона. Отримані травми виявилися несумісними з життям.

Місцем останнього спочинку полеглого бійця стало кладовище села Борсуки.

Поховали воїна з усіма військовими почестями.

Вічна пам'ять і вдячність громади!

Біль, який увірвався в родину Омельчуків, неможливо виміряти нічим. Це непоправне горе змінить їхнє життя назавжди. Вся громада щиро розділяє цей глибокий сум і схиляє голови у знак безмежної вдячності перед подвигом полеглого воїна.

Царство Небесне та вічний спокій ГЕРОЮ ПЕТРУ ПЕТРОВИЧУ ОМЕЛЬЧУКУ!

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЗАГИБЛИМ ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ!