Логотип

Гайсинська територіальна громада

Вінницька область, Гайсинський район

↑

19.11.2026 13:06 15

У Зятківцях на фасаді школи відкрили меморіальні дошки Юрію Дубовому та Володимиру Максимцю

2a34d2ed-a51a-4bb0-a9b0-eb4c08f42797.jpg

Сьогодні, 19 листопада 2026 року, у Зятківецькому старостинському окрузі Гайсинської громади відбулася подія, сповнена тихого смутку, глибокої вдячності та світлої пам’яті. На фасаді місцевої сільської школи урочисто відкрили меморіальні дошки на честь двох мужніх синів української землі — старших солдатів Юрія Олександровича Дубового та Володимира Петровича Максимця. Відтепер їхні погляди щодня зустрічатимуть учнів, педагогів та односельців, нагадуючи кожному про високу ціну нашого мирного неба.

Юрій Олександрович Дубовий народився 10 жовтня 1965 року. Службу ніс старшим солдатом, старшим стрільцем-оператором 1-ї стрілецької роти військової частини А4821. Понад десять місяців родина жила між тривогою та надією, адже Юрій вважався зниклим безвісти за особливих обставин. Та 3 квітня 2025 року експертиза принесла болісне підтвердження: серце захисника зупинилося 5 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Семенівка Покровського району на Донеччині.

За мужність і самопожертву наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 13 лютого 2026 року №511 старшого солдата Юрія Дубового посмертно нагороджено почесною відзнакою «Комбатанський Хрест».

Поруч із ним у строю небесного воїнства — його земляк Володимир Петрович Максимець. Він народився 19 січня 1977 року і виріс у Зятківцях у працьовитій селянській родині. Вперше він став на захист України ще у 2015–2016 роках, пройшовши горнило АТО. Коли ж ворог прийшов із повномасштабною війною, у жовтні 2023 року чоловік знову одягнув однострій, поповнивши лави Національної гвардії України. Службу проходив старшим солдатом, навідником-оператором бронетранспортера у 2-му батальйоні оперативного призначення 1-го корпусу НГУ «Азов» (бригада «Червона калина»). 25 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Світле Покровського району Донецької області ворог обірвав життя воїна.

Під час пам’ятного мітингу біля стін рідної школи звучали щирі слова співчуття родинам та вдячності за подвиг земляків. Присутні схилили голови у хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять полеглих Героїв, а до підніжжя гранітних знаків лягли живі квіти — символ того, що ніхто не забутий.

Юрій Дубовий та Володимир Максимець віддали за Україну найдорожче — власне життя. Вони пішли у вічність непереможеними, назавжди вписавши свої імена в історію Зятківської школи, Гайсинської громади та всієї вільної України.

Вічна пам'ять Героям!

Слава Україні!