Гайсинська територіальна громада

Важкий скорботний біль і пекельний смуток війни чорним крилом знову торкнувся Кунянського старостинського округу Гайсинської громади. Знову Гайсинщина зустріла на щиті чергового воїна-Героя, який поповнив ряди Небесного воїнства.

Сьогодні, 24 липня 2023 року, ми провели у засвіти та попрощалися із 33-річним Героєм.

Бондаренко Віталій Вікторович народився у с. Кочурів 23 липня 1989 році. З 1996 року навчався у Гайсинській середній загальноосвітній школі № 6, а після 9-го класу вступив до Немирівського професійного ліцею. По закінченні навчання здобув професію столяра. Наш захисник дуже любив працювати з деревом, мав золоті руки та був майстром своєї справи. До того, як попав у ЗСУ, працював на підприємстві, яке виготовляє меблі на замовлення. У січні 2023 року, Віталій був мобілізований до лав ЗСУ та пішов безстрашно боронити рідну землю від рашистської нечисті. Службу проходив солдатом на посаді водія-електрика відділення зв'язку взводу зв'язку механізованого батальйону 22 Омбр Збройних сил України. 18 липня 2023 року загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого мінометного обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям.

Віддати шану Герою прийшли рідні, близькі, друзі, жителі громади, військові побратими, представники міської ради, священнослужителі Православної церкви України, які відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля рідного будинку та на кладовищі. Усі присутні ставали на коліна, вистеливши вулиці рідного села літніми квітами, і проводжаючи свого Героя в його останній земний шлях, подумки дякуючи за тихе небо над головою та мирний сон наших діток.

На кладовищі зі словами співчуття до рідних і близьких покійного звернувся міський голова Анатолій Гук, висловивши співчуття родині спочилого бійця від імені кожного жителя об'єднаної громади.

Староста Кунянського старостинського округу Оксана Присяжнюк вклонилася перед родиною полеглого Захисника, висловивши глибокі співчуття від себе: «Віталій Бондаренко був люблячим батьком і турботливим чоловіком. Хорошим другом, доброзичливим односельцем, справжнім та щирим патріотом, який понад усе любив Україну та вірив у її незалежне майбутнє. Царство Небесне нашому Захиснику. Герої не вмирають...".

Поховали Захисника з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України на сільському кладовищі с. Кочурів.

У Віталія залишились мати, кохана дружина Олена Анатоліївна, дві маленькі донечки - Маргарита та Вероніка.

У цей скорботний для усіх нас день висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Віталія Бондаренка, який до останніх хвилин свого життя залишався вірним своїй присязі та українському народу. Він був справжнім патріотом, який вірно служив народові України. Та, на жаль, за кілька днів до свого 34-річчя пішов у вічність, і тепер йому назавжди 33...

Найважче сприйняти нову реалію сьогодення - рідним. Хай Бог дасть їм сил впоратися зі страшним горем, хай полегшить їхній біль. А ми будемо завжди пам'ятати подвиг Віталія...

Нехай душа полеглого бійця знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають! Герої не вмирають...