Державна податкова служба України виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів господарювання. Йдеться про понад 2,3 тисячі компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн і після цього фактично зникли. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі субʼєктів господарювання. Про це повідомила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.

Такі дані ДПС отримала, проаналізувавши інформацію від Нацбанку за 2024 – І квартал 2026 року щодо порушення граничних строків розрахунків.

Переважна кількість операцій – вивезення товарів. Це 1243 компанії, які провели експорт на понад 176 млрд грн, 555 компаній – імпорт товарів на понад 18 млрд грн.

Більшість компаній-порушників зосереджені у 7 регіонах України: Одещина, Київ, Дніпропетровщина, Львівщина, Харківщина, Київщина, Запорізька область. Загалом на ці регіони припадає 73 % усіх порушників і 78 % загального обсягу таких операцій. 

«Ще один факт, який привернув нашу увагу. Фактично сотні компаній у подальшому були перереєстровані на одних і тих же фізичних осіб. Зокрема 1 643 фізичні особи, які мають відношення до компаній-порушників, також задіяні в управлінні або володінні понад 42 тис. інших компаній. Приклад, який навряд чи можливий для реального бізнесу. Ми встановили 7 фізосіб, кожен з яких одночасно є керівником або засновником більш ніж 500 компаній. Загалом під їхнім контролем понад 7 тисяч суб’єктів господарювання», – сказала вона. 

Серед керівників компаній, які у розшуку, десятки осіб очолюють одразу кілька, а подекуди й десятки таких підприємств. Наприклад: 13 осіб – десять і більше таких компаній,  245 осіб – дві і більше компанії-порушники. 

Подібна концентрація управлінських функцій нетипова для реального бізнесу і вказує на ознаки організованого використання таких осіб як номінальних керівників. 

Крім цього, багато компаній-порушників користувалися одними й тими самими ІР-адресами, подають звітність з однакових комп’ютерних мереж, зареєстровані за одними адресами. Наприклад, у Києві за однією з адрес зареєстровано 20 таких компаній, у Львові – за окремими адресами по 10 і 13 компаній. І більшість з них з мільярдними операціями. 

«Виявлення такої схеми зайняло чимало часу. Адже їх учасники дедалі винахідливіші у способах маскування правопорушень. Щоб встановити ризиковість проведених операцій, ми  проаналізували масиви даних із застосуванням ризик-орієнтованих підходів. ДПС застосовує всі наявні інструменти для протидії таким суб'єктам господарювання. На підставі повідомлень Національного банку податкові органи проводять контрольно-перевірочну роботу у встановленому законом порядку – за її результатами у сфері ЗЕД нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства», – додала Леся Карнаух.

Подальше встановлення всіх обставин, кола причетних осіб та надання правової оцінки їх діям належить до компетенції правоохоронних органів. Всі зібрані матеріали ДПС передала до Офісу Генерального прокурора для подальшого опрацювання та прийняття рішень відповідно до законодавства. 

Зокрема, щодо 557 суб’єктів господарювання ДПС вже підготувала аналітичні висновки, які вказують на порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Леся Карнаух: Паливний ринок покращує показники податкової віддачі

Паливний ринок України демонструє позитивні зміни. Податкова віддача зростає, а рівень прозорості роботи учасників ринку поступово підвищується. Про це під час конференції Petroleum Ukraine Warsaw’26 повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

«Паливний ринок поступово виходить із тіні. І це вже видно не лише за результатами перевірок, а й за цифрами надходжень до бюджету. За чотири місяці року акциз з виробленого пального перевищив планові показники – надійшло 4,7 млрд грн (103,1 % плану)», – розповіла вона.

Зросли платежі з ПДВ: за січень – квітень цього року виробники пального сплатили 6,1 млрд грн. Зростає також і податкова віддача по мережах АЗС. Якщо у 2024 році показник податкової віддачі по мережах АЗС був на рівні 0,95, то у 2025 році досяг 1,06. У 2026 році за неповних п’ять місяців уже маємо 1,07. 

«І це показник спільної роботи податкової та учасників ринку, які поступово підвищують рівень прозорості ведення бізнесу. Попри позитивні зміни, російська агресія має суттєвий вплив на ринок пального. Обстріли енергетичних об'єктів, пошкодження підприємств, зміна логістичних маршрутів, скорочення економічної активності в окремих регіонах – усе це впливає на споживання пального та надходження до бюджету», – додала Леся Карнаух.

Значну увагу ДПС також приділяє боротьбі з тіньовими схемами та ухиленню від сплати податків, зокрема гуртовому сегменту.

Очільниця ДПС розповіла, що через суттєве зростання обсягів постачання пального в Україну у 2026 році система управління податковими ризиками зафіксувала збільшення кількості потенційно ризикових операцій. Всі ці випадки ДПС ретельно аналізує і відпрацьовує.

Під час стрімкого нарощування обсягів торгівлі зростає ймовірність помилок або неточностей у документації та звітності. Аналітичні системи ДПС виявляють такі відхилення автоматично. І це одна з підстав проведення додаткової перевірки коректності декларування операцій.

Окремий напрям роботи – контроль за правильністю декларування прибутку підприємствами. Маємо випадки, коли окремі компанії декларують низькі фінансові результати, хоча продовжують активно працювати та інвестувати у розвиток бізнесу.

Опрацьовуємо факти, коли пальне продається за цінами, нижчими за вартість його закупівлі або доставки. Щоб унеможливити використання нелегальних схем, зокрема незаконного імпорту чи обігу так званих темних нафтопродуктів.

«Наш підхід незмінний: відкритий діалог із сумлінним бізнесом і принципова позиція щодо тих, хто намагається працювати за рахунок тіньових схем», – наголосила Леся Карнаух.