Гайсинська територіальна громада

Ігрова залежність (ігроманія, лудоманія) — це психічний розлад, основною ознакою якого є втрата контролю над грою та неможливість зупинитися.

Вражаючи людей незалежно від статі, віку, соціального статусу та інтелекту, цей розлад загрожує як самій людині з залежністю, так і її близьким. Він може призводити до психологічних проблем (тривожність депресія агресія), руйнувати соціальні зв’язки з сім’єю та друзями, спричиняти появу боргів та штовхати людину на злочин для отримання грошей на гру.

Гравець може тривалий час не знати про свою залежність або приховувати її від родини та близьких. До того ж сам залежний може заперечувати наявність проблеми.

Азартні ігри — це не лише казино ставки чи лотереї а й трейдинг на біржі мобільні ігри з платними елементами та інші форми ризикових фінансових операцій. Люди часто не усвідомлюють, що їхня поведінка набуває ознак залежності, через що пізно звертаються по допомогу.

Як зрозуміти, що близька вам людина має проблему

Ігрова залежність формується поступово впродовж тривалого періоду через неконтрольовану поведінку під час азартних ігор. Втрата контролю над грою може проявлятися у збільшенні інтенсивності та частоти гри, зміні інтересів, фізичного та емоційного стану або сприйняття реальності.

Якщо протягом року людина має чотири або більше таких симптомів — це може свідчити про лудоманію:

азартні ігри займають дедалі більше часу;

з’являються борги та інші фінансові проблеми (програш власних та сімейних заощаджень, позики та кредити);

проблеми в стосунках із близькими, ігнорування особистих і сімейних обов’язків;

зміна поведінки, нервозність та дратівливість, а також відсутність інтересу до звичних занять/хобі/дозвілля;

обман чи приховування своєї участі в азартних іграх.

Що робити, коли ви підозрюєте у близької людини ігрову залежність

Важливо зрозуміти, що ви не можете повністю розв’язати проблему близької вам людини. Краще підтримати людину, ніж брати на себе відповідальність за її вчинки.

Не слід звинувачувати чи соромити людину, а також намагатися «виправити» її самостійно без професійної допомоги.

Спілкуйтеся без критики за звинувачень:

використовуйте твердження, спрямовані на себе, а не на людину, наприклад «Я за тебе переживаю і хочу про тебе потурбуватися» замість «Ти постійно граєш в азартні ігри»;

не ізолюйте людину, підтримуйте її у процесі лікування.

Запропонуйте допомогу, але без спроб контролювати поведінку людини:

наголошуйте, що разом можна розв’язати проблему;

не намагайтеся контролювати дії людини, але будьте поруч;

допоможіть знайти спеціаліста;

візьміть на себе управління сімейним бюджетом;

не давайте гроші на гру й не сплачуйте борги гравця;

плануйте альтернативні заняття та хобі.

Зверніться по допомогу:

до сімейного лікаря. Він може направити до психіатра, консультація якого є безоплатною за програмою медичних гарантій в Україні. Також психіатр може призначити препарати для лікування супутніх розладів (депресії, тривожності);

до психотерапевта. Найефективнішою є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка допомагає змінити шкідливі мисленнєві патерни. Також використовуються групова та сімейна терапія;

до КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей), щоб обмежити собі/близькій людині участь в азартних іграх на строк від 6 місяців, у т.ч. через заборону доступу до кредитів і позик. Для цього необхідно внести гравця до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор та/або участь в азартних іграх. Контакти КРАІЛ: zvernennya@gc.gov.ua, 0 800 50 13 77

Пам’ятайте, що лікування ігрової залежності є можливим, і за належної підтримки та з професійною допомогою багато людей здатні її подолати.