09.04.2025 09:31
У Зятківцях провели у засвіти ветерана російсько-української війни Зайця Василя Івановича
Сьогодні, 09 квітня 2025 року, у Зятківецькому старостаті поховали 38-річного ветерана російсько-української війни, зятківчанина Василя Зайця.
Василь Іванович народився 29 грудня 1986 року в селі Зятківці. Тут же пройшли його дитячі роки — серед рідних полів, знайомих облич і теплоти родинного дому.
Дуже рано хлопець осиротів: ще коли був немовлям померла мама, а згодом у підлітковому віці помер і тато. Дві старших сестри та бабуся опікувалися Васильком, який ріс жвавим та активним хлопчаком.
У 1993 році він пішов до Зятківецької школи імені Гната Танцюри, яку закінчив у 2003 році. Після школи вступив до професійно-технічного училища, де здобув спеціальність електрика низьковольтних мереж. Хоча за фахом не працював, але був майстром на всі руки й завжди готовим допомогти ближнім.
По життю Василь Іванович був світлою людиною — добрим, веселим, життєрадісним. Його посмішка легко розряджала напруження у компанії друзів, а жарти надовго залишались у пам’яті. Його серце було великим і щирим, сповненим любові до близьких і до своєї країни.
У серпні 2023 року Василь по мобілізації став до лав Збройних Сил України, проходячи службу у другому батальйоні оперативного призначення військової частини А3017. 04 листопада 2023 року, під час виконання бойового завдання в районі селища Роботине Запорізької області, потрапив під мінометний обстріл. Унаслідок вибуху отримав важке осколкове поранення лівого плеча з вогнепальним переломом плечової кістки, турнікетним синдромом та значною втратою крові. Його рука була ушкоджена настільки, що біль і боротьба за життя тривали понад 17 годин. На жаль, руку врятувати не вдалося... Проте Василь сильний,попри фізичні страждання, не втратив сили духу, і пройшов складне лікування та реабілітацію.
Наслідки пережитого, важкий стан здоров’я та внутрішній біль, який він ніс у собі, не минули безслідно.
6 квітня 2025 року, серце Василя Зайця зупинилося назавжди....
У пам'яті односельців, друзів, близьких та родини він залишиться у пам’яті як воїн, який не зламався. Як світла людина, що дарувала тепло. Як син своєї землі, який до останнього дихання був вірним Україні.
Міський голова Анатолій Гук висловив співчуття родині померлого Захисника від жителів Гайсинської об'єднаної територіальної громади.
" Вічна і світла пам'ять Герою. Пам'ять про Василя Зайця назавжди залишиться в історії нашого краю. Він поклав своє молоде здоров'я на вівтар Перемоги та став одним із Ангелів Небесного легіону",- підкреслив у своєму некролозі очільник громади.
Гайсинська міська рада, виконавчий комітет та депутатський корпус висловлюють глибокі співчуття родині померлого Захисника та розділяють біль непоправної втрати.
Ми пам'ятаємо усіх!
Вічна пам'ять і слава Василю Івановичу!
Герої не вмирають!
Слава Україні!
