Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 03 липня 2025 року, Гайсинська громада та Семиріцький старостинський округ зустріли ЗАХИСНИКА, який повернувся з ворожого полону. Довгих 7 місяців життя забрали російські загарбники у нашого молодого бійця Ярослава Вікторовича Соколова 1988 року народження.

На прикинці травня 2025 року, під час другого етапу великого обміну полоненими "1000 на 1000", наш земляк повернувся до України.

У Гайсинській громаді радо усією громадою зустрічали Героя, який нарешті повернувся на рідну землю. Для Ярослава Вікторовича це був несподіваний сюрприз.

Міський голова Анатолій Гук на центральній площі міста вручив хліб на українському рушнику, український прапор та квіти, привітавши з поверненням на рідну землю і побажавши найшвидшого освоєння до цивільного життя на свободі у квітучій Україні.

Громадські активісти, волонтери, небайдужі жителі громади віншували Ярослава Вікторовича, вітали з поверненням, обіймали і дарували теплі слова подяки, шани та всенародної поваги. Актив громади з Державними Прапорами зробили для Героя живий коридор вдячності та поваги.

Звільнений з полону кількома днями раніше військовослужбовець Юрій Юзвак прийшов привітати земляка-побратима та підтримати його моральний дух.

З морем квітів у рідній Семирічці зустрічали Героя односельчани та рідна мама Надія Геннадіївна. Маленькі дітки обіймали Героя, даруючи йому на пам'ять свої малюночки та букети живих квіток. Море теплих слів, побажань та обіймів звучали з вуст схвильованих від радості семирічан.

З українським короваєм зустрічала староста Галина Марківна молодого військового, дякуючи за захист української землі та мирний сон наших дітей!

Наприкінці урочистостей присутні вшанували пам'ять загиблих семирічан Олександра Левчука, Сергія і Руслана Юрченків, і усіх захисників та захисниць України хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятних портретів біля фасаду сільського клубу.

Мати Героя, пані Надія не могла втамувати сліз від радощів, від щастя знову обійняти рідного сина – свою кровиночку.

Палке липневе сонце обпікало щасливі обличчя жителів Семиріцького старосту зі сльозами щастя на очах.

«Ми дочекалися свого Героя! Мама дочекалася! Герой вдома – у рідній Семирічці! Дякуємо! Дякуємо! Дякуємо нашу Ярославу за захист!», - доносились з натовпу людей слова радості.

Бажаємо, що усі- усі наші військовополонені та зниклі безвісти за особливих обставин повернулися додому живими та неушкодженими!

Слава Україні!