Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 09 липня 2025 року, Гайсинська громада зустрічала полеглого земляка почесним живим коридором по центральній вулиці міста. У жалобі нині – сім'я, родичі воїна, побратими і вся Гайсинська міська об’єднана територіальна громада. У засвіти, через 20 місяців по загибелі, в результаті репатріаційних заходів, на рідну землю повернувся на щиті старший солдат Вячеслав Вікторович Герасимов, 15.04.1972 року народження.

Службу проходив у 5-тій штурмовій бригаді на посаді водія гранатометного відділення 1-го штурмового 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону. В середині жовтня 2023 року перестав виходити на зв'язок, і з того часу вважався зниклим безвісти за особливих обставин.

Лише за 1,5 роки тіло гайсинського бійця вдалося повернути після передачі російською стороною. Ідентифікували Вячеслава Вікторовича згідно експертних заходів під час слідства. Згідно висновків експертиз особу Вячеслава Герасимова було встановлено та з’ясовано, що він загинув 14.10.2023 року під час мінометного обстрілу противника неподалік від населеного пункту Іванівське Бахмутсього району Донецької області.

Рідні, друзі, побратими, представники міської та виконавчої влади, активісти, небайдужі мешканці громади проводжали Героя живим коридором — з прапорами, квітами та сльозами на очах.

У церкві святого Великомученика Пантелеймона ПЦУ протоієреї Ярослав, Владислав та Костянтин відслужили заупокійний парастас за загиблим захисником.

У Героя залишилась дружина та маленька донечка.

Міський голова Анатолій Гук висловив співчуття родині спочилого солдата від імені всієї громади.

«Славік був добрий, чуйний, справедливий, завжди опікувався своєю сім'єю, для нього це було найголовніше, був надійною і міцною підтримкою в родині, мав хоробре серце та загострене почуття справедливості, тому не вагаючись пішов захищати рідну Україну та всіх близьких.»,- розповіла про полеглого бійця його сусідка.

Поховали Вячеслава Герасимова на Алеї слави кладовища міста Гайсин з усіма військовими почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.

Втрати найкращих українських синів назавжди закарбовуються в пам’яті та стають дуже гіркими спогадами про війну. Світла пам’ять про справжнього патріота, українського воїна, який віддав своє життя, захищаючи нас і мирне українське небо, назавжди залишиться і збережеться в серцях тих, хто знав, любив і поважав Вячеслава!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Р.S. дуже жаль, що містяни ігнорують поховання загиблих Захисників.