Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 08 вересня 2025 року, у с. Огіївка Кіблицького старостату Гайсинської громади з почестями провели у засвіти Героя-земляка Михайла Миколайовича Петраченка.

МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ народився 14.11.1994 року у с. Огіївка. Зростав добрим, порядним, ввічливим юнаком, завжди приходив усім на допомогу, любив та підтримував маму. Ще з дитинства, мама - Олена Григорівна, привила йому любов до рідних, до праці, до землі. Мав багато друзів, поважав старших. Після закінчення Кіблицької ЗССО І-ІІІ ступенів вступив в Теплицький професійний аграрний ліцей, здобув спеціальність тракториста. Любив працювати біля землі, любив техніку. Тривалий час працював в ТОВ"ПК" Зоря Поділля" трактористом на імпортній техніці та на бурякозбиральному комбайні.

МИХАЙЛО був старанним, працьовитим, завзятим до роботи, веселої вдачі, мав багато друзів і серед колег. Коли призвали на строкову службу не заховався, гідно прийняв присягу і відслужив службу. Одружився. Разом з дружиною виховували синочка Василька, якому виповнилося сім рочків коли розпочалася війна. Разом з дружиною чекали народження донечки, ніщо не віщувало біди, дружина 04 лютого 2022 року народила донечку Оксанку, а 24 лютого розпочалося повномасштабне вторгнення рф. Не встиг молодий батько натішитися донечкою, підтримати дружину, сходити з сином на рибалку, він з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі.

З 26.04.2022 року вважався зниклим безвісти. Три роки та три місяці рідні плекали надію на те, що він живий, можливо у полоні, що скоро до них повернеться, та нажаль дива не сталося. Після проведення тестів ДНК, рідним повідомили, що МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ПЕТРАЧЕНКО, старший солдат, стрілець стрілецької роти в/ч 7085 загинув 26.04.2022 року в с. Ставки Краматорського району Донецької області, під час виконанням військового обов'язку пов'язаного із захистом Батьківщини, він отримав травми несумісні із життям та був похований у м. Дніпро як невідомий Герой України.

Сьогодні Героя перепоховали на рідній землі, де проживає його родина та близьке оточення. Тепер його душа знайде одвічний покій на Огіївській землі, за яку він віддав життя у бою з окупантами.

Біль, смуток, розпач розривають навпіл рідних від того, що неможливо нічого змінити, відвернути лихо та відкрутити час назад. Тепер нашому Захиснику назавжди 27....

Клята війна забрала всі надії, мрії, спокій, а залишилась тільки пам'ять, яка не згасне вже ніколи...

МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ віддав за наше світле майбутнє, за мир та щасливі усмішки наших дітей найцінніше - своє ЖИТТЯ. Не повернувся він як обіцяв родині, а Ангелом до Бога відлетів і там з Небесним легіоном воз'єднався. Мужнім, сміливим, відповідальним, безстрашним, відважним воїном був наш Герой. Пліч-о-пліч з побратимами захищав кожний метр землі від ненависного, клятого ворога з надією на Перемогу.

Перепоховали Героя на кладовищі с. Огіївка з усіма військовими почестями на Алеї Слави поряд із земляками- учасниками українсько-російської війни.

Міський голова Анатолій Гук висловив слова співчуття родині спочилого бійця від усіх жителів об'єднаної громади.

Гайсинська міська рада, виконавчий комітет та депутатський корпус низько схиляють голови в скорботі разом з рідними. Низький уклін МИХАЙЛУ МИКОЛАЙОВИЧУ за захист, за мужність та витримку на полі бою!

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ТА ВІЧНИЙ СПОКІЙ ВОЇНУ-ЗАХИСНИКУ!

Герої не вмирають!

Слава Україні!