03.10.2025 11:49
Назавжди в нашій пам’яті : у с. Гнатівка Кущинецького старостинського округу відкрили меморіальну дошку полеглому захиснику Олександру Ульянчику
Пекельно боляче за кожного, хто віддає своє життя за наше серцебиття. Меморіальна дошка - це символ пам'яті про тих, хто пройшов війну, своїми грудьми закривав рідну землю…
Сьогодні, 03 жовтня 2025 року, на фасаді Гнатівського сільського клубу відбулося урочисте відкриття Меморіальної дошки солдату Ульянчику Олександру Володимировичу, учаснику російсько-української війни, який героїчно загинув, захищаючи рідну землю 25 лютого 2024 року.
ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ народився 08.11.1973 року в с. Комарівка Теплицького району, в гарній, працьовитій, дружній сім'ї. Він був людиною веселої вдачі, хорошим спеціалістом, надійним другом, справедливим, чесним, мужнім. Проживав з батьками в м. Гайсин. Після закінчення школи відслужив в армії. Після дембеля життєва дорога привела Олександра Володимировича на Рівненщину, де він 20 років пропрацював на залізниці. Одружився. З дружиною виховували двох діток. Так склалося життя, що він повернувся в м. Гайсин, до батьків. Тоді родина вирішила придбати будинок і переїхали жити в с. Гнатівка, де він познайомився з Людмилою Володимирівною. Проживши деякий час в с. Гнатівка, батьки придбали будинок в с. Мелешків Кіблицького старостинського округу і переїхали туди жити з меншим сином, а Олександр Володимирович з сім'єю залишився в с. Гнатівка.
Коли розпочалася війна Олександр Володимирович працював на залізниці в с. Зятківці, монтером колії. Маючи бронь, Олександр Володимирович не побоявся що його можуть мобілізувати, звільнився з роботи і пішов працювати в АТБ, в кінці листопада 2023 року йому вручили повістку і він став на захист рідної землі. Службу проходив на посаді солдата, старшого стрільця 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини А4395 (34 –й батальйон ТрО «Батьківщина» у складі 57 ОМБр). Разом з побратимами боронив нашу землю на Куп'янському напрямку від клятого ворога, мужньо і з впевненістю, що перемога буде за нами. Та не судилося дожити до омріяної Перемоги. 25.02.2024 року, Герой прийняв свій останній бій під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, поблизу н.п. Лиман Перший Куп'янського району Харківської області, внаслідок зіткнення з переважаючими силами противника. І тепер Йому назавжди 50 років…
В нашого земляка залишилася горем сповнена родина: мати - Марія Петрівна, батько - Володимир Іванович, син Олександр, донька Анастасія, дружина Людмила Володимирівна, донька дружини Тетяна та син Дмитро, молодший брат - Віктор Володимирович.
Похований наш Захисник 29 лютого 2024 року на сільському кладовищі с. Гнатівка на Алеї Слави з усіма військовими почестями.
Наш Герой віддав життя за Батьківщину. Його велика відвага та самопожертва назавжди залишиться в наших серцях. Адже вони б’ються завдяки Йому. Дякуємо усім захисникам, що боронять нашу рідну країну.
Світла та вічна пам’ять Олександру Володимировичу Ульянчику!
Герою – вдячність, честь та шана!
Герої не вмирають!
Слава Україні!
