Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 19 березня 2026 року, у Гайсині попрощалися з 37-ми річним офіцером, майором Олександром Анатолійовичем Удаденком.

Сашко народився 21.01.1989 року в одному з найбільших міст Арктики- Мурманську. У трьохрічному віці залишився без мами, яка трагічно загинула. Після цього батько з сином переїхали до рідного Гайсина, де Сашко зустрів своє дошкільне дитинство та юність. Навчався в ЗЗСО N4. Потім вступив до Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, ставши кадровим офіцером. З 2010 року у Олександра Анатолійовича розпочалась офіцерська кар'єра у військовій частині А1108, номером обслуги реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону. У жовтні 2010 року був переведений до військової частини А0707 у м. Гайсин заступником начальника штабу з мобілізаційної роботи. У 2021 році перевівся до 3-ї бригади зв'язку. Служив у званні майора на посаді начальника речової служби тилу.

У неділю, 15.03.2026 року у м. Вінниця його серце назавжди зупинилось у реанімаційному відділенні Вінницької клінічної лікарні внаслідок нещасного випадку. Війна забирає життя наших воїнів не лише на передовій, а й у тилу…Наші оборонці відходять в інший світ не завжди на полі бою. Адже даються в знаки: багаторічна напруга, постійна втома, хронічній стрес, психологічне навантаження, емоційне виснаження, психологічне цькування, професійні утиски та невичерпна відповідальність.

І якими б не були обставини..., а Олександра Анатолійовича пам'ятатимуть ще довго.

Він зробив чимало для своєї держави і народу своїм відданим служінням в рядах Збройних Сил України. Брав участь в бойових діях на Сході України в зоні Ато/ООС. З повномасштабним вторгненням він знову виконував бойові розпорядження на лінії зіткнення з противником.Протягом служби офіцер неодноразово був відзначений командуванням. Але проклята війна та її віддалені наслідки, все ж зробили свою чорну справу…

У воїна залишився батько, брат, цивільна дружина, доньки : Соломія та Вікторія.

Поховали офіцера на кладовищі міста Гайсин з військовими почестями.

Державний Прапор представники ТЦК передали старшій доньці Соломії, яка продовжує військову стезю батька.

У ці гіркі хвилини щиро поділяємо горе родини, разом із всією громадою схиляємо голови у глибокій скорботі. Вічна шана військовослужбовцю вищого офіцерського складу!

Вічна слава Захиснику Удаденку Олександру Анатолійовичу!