27.07.2026 12:45 6
Вадим Безносенко віддав своє життя, щоб жили ми і наші діти…
Сьогодні, 27 липня 2026 року, Гайсинська громада провела в останню земну дорогу свого Захисника – Безносенка Вадима Васильовича. Цього дня місто завмерло у скорботі. На колінах, із державними прапорами та квітами в руках, люди віддали останню шану Герою, який поклав своє життя за Україну.
Вадим Васильович народився 20 квітня 1985 року в Гайсині. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Навчався у міських школах №6 та №7, а згодом закінчив Заболотненське вище професійне училище №31 імені Д. К. Заболотного, здобувши професію механіка. Був працьовитою, відповідальною людиною. Працював водієм-навантажувача на підприємстві ТОВ «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД», де його знали як сумлінного працівника та надійного колегу.
Коли Україна потребувала своїх синів, Вадим не залишився осторонь. У січні 2023 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у званні старшого солдата на посаді старшого майстра відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення танкового батальйону військової частини А4718.
21 липня 2026 року поблизу населеного пункту Орішанка Богодухівського району Харківської області життя Вадима обірвалося. Під час виконання бойового завдання внаслідок атаки ворожих безпілотників він мужньо виконав свій військовий обов'язок, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Йому назавжди залишиться 41…
Найболючішою ця втрата стала для найдорожчих людей. Без люблячого сина залишилася мама — Євдокія Василівна, без брата — Григорій та Богдан, без турботливого батька — донька Ілона та син В'ячеслав. Їхній біль сьогодні розділила вся Гайсинська громада.
Поховали Вадима Безносенка на Новій Алеї Слави міського кладовища з усіма військовими почестями. Державний Прапор, почесна варта, Державний Гімн України, військовий салют і тиша, сповнена сліз, стали останньою даниною поваги Герою.
Війна безжально забирає найкращих. Тих, хто міг ще довго жити, працювати, виховувати дітей, будувати майбутнє. Але вони свідомо стали на захист своєї держави, щоб це майбутнє було в кожного з нас.
Світла пам'ять про Вадима Безносенка назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його. Його ім'я навіки вписане в історію Гайсинської громади та України як ім'я воїна, який до останнього подиху залишався вірним своєму народові.
Вічна пам'ять і слава Герою!