Гайсинська територіальна громада

Сьогодні, 07 вересня 2026 року, ​Гайсинська громада огорнена невимовним смутком. Містяни, затамувавши подих і схиливши голови, на колінах зустрічали та прощалися із своїм Захисником — 25-річним старшим солдатом Владиславом Васильовичем Бойком. Молодий, сповнений мрій та сил, він віддав найдорожче — власне життя, аби над нашою землею був мир.

Владислав народився 27.01.1999 року в м. Гайсин. Навчався у Гайсинській школі-інтернаті N7. Закінчив Вінницьке училище на рятівника.

​Владислав був не просто найстаршим із дев’яти дітей у своїй великій родині — він був її надійним плечем, сонячним променем, справжньою опорою для матері, бабусі та молошої малечі, для яких завжди залишався найтурботливішим братом.

​Його серце палало любов'ю до Батьківщини. У досить юнному віці пов'язав своє життя із військовою службою. Маючи за плечима загартування в АТО/ООС, Владислав не зміг залишатися осторонь, коли ворог сунув із війною з півночі. У червні 2022 року він добровольцем іде на фронт. Як стрілець-снайпер легендарної 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, він проходив крізь пекло найгарячіших точок Донеччини, відбиваючи люті атаки ворога.

​26 листопада 2024 року поблизу Лисівки, що на Покровському напрямку, Герой прийняв свій останній, найважчий бій...

​Довгі, пекучі, болісні майже два роки родина жила між вірою та розпачем — Владислав вважався безвісти зниклим. Щодня рідні молилися за диво, та вересень 2026 року приніс страшну звістку: експертиза ДНК остаточно й безжально підтвердила загибель воїна. Надія згасла, залишивши по собі невимовний біль.

​Сьогодні вся громада розділяє гіркоту цієї непоправної втрати. Низько схиляємо голови перед подвигом Героя та висловлюємо найглибші співчуття осиротілій родині: матері Олені Петрівні, бабусі Любові Миколаївні, батьку Василю Миколайовичу, сестрам Вікторії, Анні, Марії, Поліні, а також братам Павлу, Максиму, Олексію та Валентину.

Поховали Владислава Бойка на Алеї слави кладовища міста Гайсин з усіма військовими почестями.

​Герої не вмирають, поки живе пам'ять про них у наших серцях.

Вічна слава та шана Воїну Світла!