Гайсинська територіальна громада

Хто ж такий Ананій Волинець? Який його вклад в  героїчне минуле нашого краю? Розповідаємо далі в буклеті «Вулиця Ананія Волинця» із серії «Нові імена на карті Гайсина».

Волинець Ананій Гаврилович – організатор повстанського руху на Поділлі в 1918-1920 рр., член Української партії соціалістів-революціонерів (1917) та Української народної партії (1923-1927).

Народився 1 жовтня 1894 р. в селянській сім'ї в с. Карбівка Гайсинського району Вінницької області. Навчався в місцевій церковно - парафіяльній школі, 1-класній міністерській народній школі в Кисляку, а також у 2-класній в Гайсині. В 1913-1917 рр. навчається у Верхньодніпровському середньому сільськогосподарському училищі. Після лютневих подій 1917 р. вступає до партії українських есерів. Секретар Гайсинського ревкому. З серпня 1917 р. Волинець – заступник повітового комісара Тимчасового уряду і начальник повітової міліції. Організатор загонів вільного козацтва на Гайсинщині. У жовтні 1917 р. припиняє безпорядки, вчинені в Гайсині солдатами-венериками. В березні 1918 р. за   мандатом Центральної Ради здійснює інспекцію місцевої влади в Київській та Подільській губерніях. В листопаді 1918 р. на чолі загону в 250 чол. при 4 кулеметах захоплює Гайсин. На бік Волинця переходять солдати 10 Липовецького піхотного полку, що знаходились в місті. За наказом С. Петлюри Гайсинський курінь Національної гвардії підпорядковується ІІ Подільському корпусу генерала Ярошевича. 25.01.1919 р. курінь переформовано у 61 Гайсинський піший дієвий полк Армії УНР на чолі з підполковником Волинцем. В травні.1919 р. загін Волинця захоплює Гайсин. В ході бою загинули більшовицькі керівники – секретар партосередку і голова місцевого ЧК Вдовиченко та військовий комісар Міхейкін. Також Волинець звільняв від більшовиків такі значні населені пункти, як Ладижин, Теплик, Гранів, Дашів, Китайгород, Хмільник тощо, встановлюючи в них свою адміністрацію та підтримуючи належний порядок.

У липні-вересні 1919 р. на базі загону Волинця створюється 13-й Гайсинський полк, який брав участь у боях під Христинівкою, визволяв Липовець...

Навесні 1920 р. загін Волинця в 350 піших і 150 кінних допомагає наступаючим частинам генерала М. Омеляновича-Павленка оволодіти Брацлавом, Тульчином та Вапняркою.  Згодом загін Волинця входить до складу Запорізької дивізії. Після відступу українського війська в червні 1920 р. переходить річку Збруч. Вступає до лав Української народної партії. Працює в редакції щотижневика «Дзвін».

У жовтні 1939 р. В. за доносом громадянина С.В.Пекаря був заарештований органами НКВС у м. Рівне, однак невдовзі звільнений. Вдруге заарештований 20 січня 1940 р. До арешту працював інспектором з обліку Рівненського повітового земельного відділу, мешкав у с. Басів Кут. Суд, що проходив у м. Вінниця 2 лютого 1941 р., засудив Волинця до смертної кари. Своїм звинувачувачам Волинець  заявив: «Я знаю, що я вмру сьогодні, але пам'ятайте також, що всі ви, починаючи від Сталіна, обов'язково виздихаєте завтра!» . Страчено отамана Волинця 14 травня 1941 р. Його слова здійснились. А ім'я Ананія Волинця і досі живе серед наших земляків.