Ґендерної рівності
Незважаючи на тривання воєнних дій, забезпечення ґендерної рівності є пріоритетом діяльності Уряду. В червні 2022 р. було ратифіковано Конвенцію Ради Європи із запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьби з цими явищами. В серпні 2022 року Уряд ухвалив Державну стратегію забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків до 2030 року, яка визначила пріоритетні напрями консолідованих дій понад 50-ти державних органів, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання для зменшення ґендерної нерівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Оновлено другий Національний план дій із виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року (НПД 1325).
Важливим надбанням розвитку ґендерної політики стали розуміння і практична реалізація того, що ця політика не зводиться лише до соціальної сфери, а є наскрізною складовою в усіх сферах державного управління. І її ефективність значною мірою зумовлено ступенем інтегрування питань ґендерної рівності до інституціональної політики, до внутрішньої організаційної культури й до повсякденної діяльності органів виконавчої влади й місцевого самоврядування, до національного механізму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, що його важливою складовою є інститут радників із ґендерних питань.
Стандарти ґендерної рівності визначено в Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та у Факультативному протоколі до неї, в Пекінській декларації та у Платформи дій, ухвалених на четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок 15 вересня 1995 р., в резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» та в пов’язаних із нею резолюціях Ради Безпеки ООН, у Стратегії ґендерної рівності Ради Європи, в інших документах із питань ґендерної рівності, ухвалених на рівні ООН, Ради Європи, ОБСЄ, ЄС, НАТО.
Основними в українському законодавстві з питань ґендерної політики є Конституція України, Закони України: «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про боротьбу із торгівлею людьми» Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» ухвалено 8 вересня 2005 року № 2866-ІV. Метою цього Закону є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства через правове забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідацію дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.
Законодавство щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків можна систематизувати так:
1. Міжнародно-правові договори, що їх ратифікувала Україна і що є частиною національного законодавства. Їхні норми мають пріоритетну силу перед нормативно-правовими актами, ухваленими на національному рівні.
2. Нормативно-правові акти, які містять загальні норми, визначають стратегічні й концептуальні питання, що пов’язані з формуванням і реалізацією ґендерної політики. До них належать закони, державні стратегії, програми і плани, затверджені указами Президента України, постановами чи розпорядженнями Кабінету Міністрів України
Нагадуємо! З 2020 року працює Урядова гаряча лінія з питань протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та дискримінації. Тут можна отримати інформаційні, психологічні та юридичні консультації з таких питань:
• діяльність/ бездіяльність працівників поліції;
• зазіхання на життя та здоров'я людини;
• недбалість, бездіяльність;
• перевищення влади, використання службового становища;
• надання психологічної підтримки;
• виклик екстрених служб (поліція, швидка);
• надання роз'яснень, контактів ОВВ з питань домашнього насильства;
• надання контактів ОВВ щодо дітей (зокрема булінг);
• надання контактів ОВВ щодо ґендерної дискримінації;
• СНПК;
• надання контактів ОВВ з питань торгівлі людьми.