Гайсинська територіальна громада

Вінницька область, Гайсинський район

28.08.2024 09:35

Творча майстерня «Освячені горном» зібрала шанувальників гончарного мистецтва у Бубнівці

d306c5cc-dd9c-42b2-8ad9-6b2e651fc472.jpg

Сьогодні, 28 серпня 2024 року у Бубнівському старостинському окрузі відбулася зустріч учасників творчої майстерні «Освячені горном», приуроченої пам’яті Міщенко Фросини Іванівни, видатної майстрині гончарного мистецтва, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України з квитком №1, заслуженого майстра народної творчості України, яка народилася 7 липня 1926 року у с. Новоселівка- нині у складі Гайсинської міської об’єднаної тергромади.

Бубнівська земля викохала багатьох майстрів, цілі династії гончарів, чиї імена увійшли в історію народного мистецтва, а вироби вражають своєю досконалістю і витонченістю.

Бабуся Франя, так називали її односельці, племінниця та учениця знаменитих гончарів - братів Якова та Якима Герасименків. Саме вона перейняла мистецтво від дядьків та розвивала свій талант до гончарства усе своє життя.

Не злічити, як виробів, так і нагород, які Фросина Іванівна здобула за вагомий внесок у розвиток гончарного мистецтва. Окрім почесних грамот Міністерства культури України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Вінницької облдержадміністрації, Вінницької обласної Ради, Гайсинської райдержадміністрації, Фросина Міщенко була неодноразово удостоєна Президентської премії.

На жаль, майстриня гончарного мистецтва відійшла у засвіти 30 серпня 2021 року. Але її справа досі живе та продовжує передаватися сучасним поколінням її ученицями. Тому, ж і не випадково «Бубнівський розпис» був внесений до переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Міський голова Анатолій Гук взяв участь у заходах приурочених пам’яті Фросини Міщенко. Щиро привітав гостів із області та усіх учасників з інших громад в рамках творчого квесту.

« Фросина Міщенко - майстриня-самородок. Вона навчилась малювати, виготовляючи саморобні фарби з рослин, цегли, сажі. Замість пензлика була щіточка з трави, а замість полотна - хатня піч. Вона була неперевершеним майстром, адже гончарство для неї було можливістю самовираження, основним джерелом радості та краси. Нехай добрий, світлий спомин про Фросину Іванівну назавжди залишиться у серцях рідних, односельчан, усіх, хто знав, любив та поважав її», - сказав очільник громади у своєму виступі.

Після офіційної частини, учасники культурного заходу мали нагоду поспілкуватися та поділитися враженнями, досвідом та знаннями під час чаювання із запашним медом та здобними хлібами місцевих господинь.

Учасники зібрання відвідали могилу і вшанували пам'ять берегині гончарного мистецтва Поділля та фольклорного колективу Новоселівського сільського клубу Фросини Іванівни Міщенко хвилиною мовчання, відвідали музей-садибу Герасименків, який відкрито в хаті, де народилися майстри.

Мальовнича краса Бубнівської землі надихнула усіх пошановувачів гончарної справи на нові звершення. За рік усі учасники дали обіцянку знову поринути у вирій краси та витонченості бубнівського розпису, приїхавши знову для творчого пошуку до колиски гончарства на Поділлі.