Гайсинська територіальна громада

Страшна війна продовжує без жалю забирати найкращих синів і доньок, викарбовуючи їхні імена у наших серцях і на скрижалях історії нашого краю.

Сьогодні, 06 листопада 2025 року, Гайсинська, Карбівська та Огіївська громади проводжали у засвіти молодого мужнього захисника України – Євгенія Ігоровича Безносюка.

Після 14-ти місяців невідомості, сподівань, молитов та очікування велике горе спіткало родину Григорашенко Антоніни Анатоліївни та Василя Андрійовича.

Після проведення репатріаційних заходів з ворожою стороною тілами полеглих військових, в червні місяці цього року, після проведення слідчих дій та експертизи ДНК, було встановлено, що солдат Євгеній Безносюк загинув, мужньо виконавши свій конституційний обов’язок із захисту Батьківщини.

Народився Євгеній 06.12.1995 року в с. Кіблич. Там минуло його щасливе дитинство. У шестирічному віці хлопець переїхав з мамою жити у місто Гайсин. В 2002 році пішов навчатися до міської школи №5, яку закінчив у 2011 році. Потім вступив у Ладижинський технікум механізації сільського господарства, на факультет механіки. В 2013 році перевівся в Теплицький професійний аграрний ліцей, де здобув професію тракториста.

У 2014 році юнак почав свою професійну діяльність трактористом - машиністом у ТОВ «ПК «Зоря Поділля»: спочатку в Мелешківському відділку, а потім у Кунківському. Проживав у с. Огіївка у бабусі Ганни Наумівни та дідуся Анатолія Філімоновича. Онук був для них надійною опорою та підтримкою.

По натурі наш земляк був добрим, чуйним і безвідмовним. Він не боявся роботи, був працьовитим, дисциплінованим, мав багато друзів і за це його усі поважали.

Пропрацювавши шість років, Євгеній звільнився з роботи і поїхав у м. Радехів Львівської області, де працював три роки в ПСП «Південний Буг» комбайнером. У 2023 році він вимушено повертається у рідне село Огіївка, щоб допомагати доглядати за хворою бабусею.

У червні 2024 року мобілізувався до лав Збройних Сил України. Службу проходив у звані солдата, водія 2-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 154-ї бригади.

Під час виконанням службових обов'язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, зник безвісти 15.09.2024 року поблизу населеного пункту Українськ Покровського району Донецької області. І лише зараз повернувся на щиті, щоб знайти вічний спочинок у рідному краї.

Міський голова Анатолій Гук висловив співчуття родині загиблого Героя.

«Тепер йому назавжди 28.… Йому б ще жити й жити, одружитись, виховувати дітей. Але клята війна забрала його у нас …Світла пам'ять Євгенію!», - сказала у своєму некролозі староста громади Наталія Манелюк.

Поховали молодого Захисника на кладовищі с. Огіївка на Алеї Слави з усіма військовими почестями.

Гайсинська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус висловлюють щирі співчуття матері Антоніні Анатоліївні. Низько схиляємо голови у скорботі. Це невимовна біль втрати для нашої громади.

Дякуємо нашому Герою за захист та мирні світанки, за посмішки наших дітей, за можливість зустрічати новий день на українській землі.

НИЗЬКИЙ УКЛІН ТОБІ ВОЇНЕ!

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ТА СЛАВА ГЕРОЮ!

СЛАВА УКРАЇНІ!