08.03.2026 14:35 7
Весільний коровай омивали гіркі сльози: у Гайсинській громаді поховали молодого Героя Павла Васильчука
Сьогодні, 08 березня 2026 року у Гайсинський громаді далеко не святкова атмосфера, оскільки громада у жалобі прощалась з молодим захисником, вірним сином України - Павлом Михайловичем Васильчуком.
Павло народився 12.07.1999 року у місті Гайсин. Закінчив середню загальноосвітню школу N6. Середню спеціальну освіту здобував у Немирівському коледжі будівництва та архітектури, отримавши спеціальність майстра-зварювальника.
Вищу освіту здобував у Вінницькому торговельно-економічному інституті за спеціальностю "Готельно-ресторанна справа та міжнародні відносини". По закінченню навчання був на стажуванні у Туреччині.
Павло був із покоління тих, хто мав жити, мріяти, будувати майбутнє, створювати сім’ю й пізнавати світ. Натомість він обрав шлях Захисника — шлях честі, відповідальності й любові до своєї землі. Він став до лав ЗСУ за контрактом напередодні повномасштабного вторгнення рф, щоб ми мали змогу жити, щоб у наших домівках було світло і тиша, щоб наші діти мали майбутнє...
Службу проходив у званні молодшого сержанта на посаді головного сержанта взводу розвідки та корегування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 59-ї штурмової бригади імені Якова Гандзюка.
За чотири роки служби боєць з позивним " Скіф" мав численні контузії та поранення, але після кожного відновлення щоразу повертався у стрій до побратимів. Пройшов не одну гарячу точку по лінії фронту. Брав участь у деокупації та зачистках міста Херсон.
На превеликий жаль,
свій останній світанок Герой зустрів 02 березня 2026 року, бо пішов у вічність під час виконання бойового завдання неподалік від населеного пункту Новопавлівка Синельніковського району Дніпропетровської області. Згасла усмішка на вродливому і мужньому обличчі. Завмерли у горі серця батьків. А земля вкотре огорнулася смутком, бо небесне воїнство поповнив ще один ангел…
Павло Васильчук, віддав за Україну найцінніше – своє життя. Єдиний син у батьків поклав своє життя на жертовник Перемоги!
Тепер йому навіки 26....тепер він у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхання, де праведні спочивають! Він пішов у засвіти, залишивши по собі незгойну рану в серцях рідних та вічний борг вдячності у наших душах.
Батько Героя Михайло Михайлович також Герой-захисник! Щоб бути поближче до сина, також долучився до війська та захищає Україну з 2022 року у складі 116-ї бригади. Батьківське серце щодня слідом та переживало за свого сина, особливо коли Павло йшов на завдання. І його тривожність таки була не безпідставною...путінські покидьки таки вирвали із життя його єдиного синочка...
Павлу б створювати сім’ю, будувати дім, садити дерево і виховувати дітей – таких же сміливих патріотів, але не судилося… Рука окупанта забрала найцінніше – життя, молоде життя нашого земляка…
З розповідей друзів Паша Васильчук був дуже щирий та життєлюбний. Завжди готовий прийти на допомогу. Для батьків він був гордістю, для побратимів – надійним і відповідальним. Немає меж ненависті до ворога. Не пробачимо! Не забудемо! Знищимо і помстимося!
Схиляємо низько голови перед відвагою нашого Захисника. Вклоняємося та щиро дякуємо батькам за сина, який до останнього подиху зберіг вірність присязі українському народові ціною власного життя…
Попрощатися із Захисником України прийшли рідні, друзі, побратими, представники влади та жителі громади. Присутні на колінах проводжали спочилого сержанта. Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Храмі Воскресіння Господнього ПЦУ.
Місцем його останнього спочинку стала Алея слави кладовища у Гайсині.
Під звуки Державного Гімну України на честь і незабутню пам’ять про славного бійця на кладовищі пролунали останні постріли почесної варти.
Жодні слова не загоять рани родини спочилого Захисника. Ми у вічному боргу перед Павлом Михайловичем та його рідними. Вся велика об'єднана громада низько схиляє голови у скорботі.
Щиро співчуваємо! Поділяємо нестерпний біль втрати. Хай біля його рідних опорою будуть завжди добрі люди.
Слава про мужність, героїзм, праведне життя Паші Васильчука ніколи не стихне. Вічна пам’ять Воїну-Герою! Хай Бог прийме Його у Царстві Своїм.
Низький уклін Захиснику! Світла та вічна пам'ять нашому " Скіфу" - Павлу Васильчуку! 
Слава Україні!