Гайсинська територіальна громада

В останню земну дорогу із військовими почестями 10 серпня Гунчанський старостинський округ Гайсинської громади провів свого земляка – військовослужбовця Руслана Скалецького. 1 серпня під час виконання бойового завдання в районі Пологівського району на Запоріжжі, в результаті ворожого артилерійського обстрілу, наш земляк отримав важкі поранення. Цього ж дня, після евакуації до Запорізької обласної клінічної лікарні його життя трагічно обірвалося від отриманих бойових травм.

Руслан Олександрович Скалецький народився 13.12.1977 року. Мав золоті руки, був справним землеробом, механіком, працював на тракторі та комбайнах у місцевого фермера. Цілими днями проводив час на сільськогосподарських угіддях та професійно справлявся з технікою. Був справжнім господарем у своїй родині, главою родини та люблячим батьком своїм донечкам. Його основним захопленням в житті була рибалка у любу пору року. Від цього він отримував неабияке душевне задоволення та релаксував після важкої роботи в полях.

Наш земляк був мобілізований вкінці грудня 2022 року Гайсинським РТЦК та СП. Військову службу проходив на посаді солдата – старшого техніка самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону 118-тої окремої механізованої бригади.

Та на жаль, 1 серпня 2023 року, ворожі окупанти забрали його життя, осиротили його донечок Діанку та Ул’янку, зробили вдовою дружину Наталю і забрали сина у матері.

У цей скорботний день на подвір’ї біля домівки Руслана Скалецького було велелюдно. Здавалося, що попрощатися, віддати шану, земний уклін і безмежну вдячність воїну та провести його до місця останнього спочинку прийшли майже всі жителі його рідного села Адамівка. На церемонію прощання з траурними квітами та державною символікою прийшли керівництво громади, представники органів державної влади, центру комплектування та соціальної підтримки, друзі, знайомі загиблого, військовослужбовці та просто небайдужі односельці, щоб висловити безмежну вдячність за неоціненний внесок у майбутнє рідної країни та її жителів.

Кілометри живого коридору шани вибудувалися уздовж дороги, де проходила похоронна процесія. Літніми квітами односельчани всипали шлях Герою від його рідної домівки до сільського цвинтаря. З гірким смутком присутні несли вінки та живі квіти з чорними та синьо-жовтими стрічками.

Чин поховання солдата Скалецького відбувся у рідному селі Адамівка з усіма військовими почестями. Рідним Героя вручили Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини. На честь солдата пролунав трикратний стрілецький салют…

Тепер він – навічно в Небесному Воїнстві, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг Героя-Захисника.

«Неможливо осягнути скорботу рідних та близьких Руслана Скалецького, які назавжди втратили дорогу серцю людину. Від жителів усієї Гайсинської територіальної громади висловлюю щирі співчуття родині спочилого Героя. Та назавжди в серці нашої громади залишиться подяка за відданість та самопожертву нашому Захиснику. Ми пам'ятаємо всіх загиблих та померлих воїнів та віримо, що пролита кров наших хлопців не пройде безслідно. Ці факти відваги та їх героїки стануть нашою історією, що твориться на шляху до прийдешньої Перемоги», - сказав міський голова Анатолій Гук.

«Руслан завжди був життєрадісний, веселий, працьовитий господар свого дому. Він завжди був на позитиві, компанійський, безвідмовний та щирий. У нього дуже і дуже багато друзів. Він був справжнім. Жвавим та бадьорим. Дуже хороший чоловік та турботливий батько. Таких людей як він – на світі одиниці», - розповіла про полеглого бійця його кума Ірина Долганова.

Також свої щирі співчуття родині полеглого за Україну бійця висловив староста Гунчанського старостинського округу — Сергій Бомко.

Висловлюємо щирі співчуття близьким і рідним спочилого Захисника.

Подвиг Руслана Скалецького – безцінний, його ім’я та слава – вічні. Герої не вмирають!

Слава Україні!